Березнегуватська громада розробляє Програму комплексного відновлення: партнерство, дані та участь мешканців

2/11/20261 min read

Упродовж останнього півріччя Березнегуватська громада Миколаївської області працює над розробкою Програми комплексного відновлення (її частини) — процесу, який став можливим завдяки налагодженому партнерству з органами місцевого самоврядування (далі — ОМС) за фасилітуючої підтримки ГО «Проти Корупції». Тож чому ця Програма відрізняється від формальних документів і в чому її досвід може бути важливим для інших постраждалих громад — далі у матеріалі.

Спершу варто зазначити, що необхідність розробки Програми комплексного відновлення (далі — ПКВ) для Березнегуватської громади прямо визначена чинним законодавством. Громада у 2022 році перебувала під систематичними обстрілами протягом дев’яти місяців, частина території була тимчасово окупованою, а масштаби руйнувань є суттєвими. За даними Березнегуватської селищної ради, у громаді пошкоджено або зруйновано 35% житлового фонду та 43% соціальної інфраструктури, зокрема 23 освітні заклади, тоді як 3 — знищені повністю. Саме тому раннє відновлення, відновлення базових послуг і повернення життєдіяльності є для громади критично важливими.

Крім того, питання відновлення безпосередньо пов’язане з перспективами повернення працездатного населення. Дані, зібрані під час досліджень, показують, що люди готові повертатися за умови покращення безпеки, доступу до медицини, стабільної роботи комунальних сервісів, а також появи можливостей на місцевому ринку праці. У громаді зберігається потенціал для розвитку агросектору, сервісних сфер, освіти й медицини — власне в цьому напрямку працюють ОМС, партнери громади та ГО «Проти Корупції». Саме тому ці чинники інтегровані в пріоритети ПКВ та визначають логіку раннього відновлення.

Відтак експертна команда повністю супроводжує процес відновлення — організовує зустрічі, допомагає структурувати роботу, підтримує громаду в зборі й аналізі даних та забезпечує якість методичного процесу.

Довідково: власне підтримка з боку громадського сектору, а саме ГО «Проти Корупції», тут є ключовою, адже команда працює в громаді не один рік і розуміє місцевий контекст. У квітнітравні 2024 року експерти адвокатували та допомагали структуризувати цей процес відновлення, а вже у липні 2025-го розпочали його у межах проєкту «Сила відновлення: громадська участь у розвитку Березнегуватської громади» за підтримки МФ «Відродження» та МБО «Фонд Східна Європа». Нині готовність документу становить 60%.

Громада розпочала цю роботу у вдалий момент: саме зараз в Україні оновлюється система планування відновлення і запроваджується реформа управління публічними інвестиціями (УПІ). Це означає, що вхід в цей процес стався не за старою інерцією, а одразу за новими правилами, а також сучасними підходами й практиками розвитку громад.

Важливо: рішення спираються на дані, узгоджуються з актуалізованою місцевою та регіональною стратегіями (зокрема пріоритетами ОВА), Планом відновлення, а також з методикою та послідовністю розробки ПКВ. Напрацювання готуються так, щоб відповідати критеріям реформи УПІ та мати шанс на створення працюючого документу, а також підтримку донорськими та державними інструментами.

Зустріч з представниками/-цями ОМС. Фото ГО «Проти Корупції»

Зустріч з представниками/-цями ОМС. Фото ГО «Проти Корупції»
Зустріч з представниками/-цями ОМС. Фото ГО «Проти Корупції»

Методологія процесу: участь усіх стейкхолдерів як фунтамент напрацювань

Як визначено вище, ключовим принципом процесу стала узгоджена робота з облдержадміністрацію під час зустрічі, а також з ОМС й місцевими депутатами/-ками, які рухаються в одному методологічному коридорі. Ще однією принциповою рисою підходу стала партисипація (участь мешканців на всіх етапах) — від дослідження до фасилітації ділогів у населених пунктах. Саме залучення людей стало основою для побудови довіри та спільного розуміння пріоритетів розвитку.

Для цього використовуються різні формати: зустрічі з представниками/-цями бізнесу та місцевої влади, фокус-групи, онлайн-опитування та польові анкетування у населених пунктах (далі – НП) громади.

Що ще є важливим: польові анкетування проводили залучені 20 мешканців громади, які невдовзі підкріплять зібрані пропозиції напрацюваннями з фасилітованих діалогів у НП.

У такому комплексному процесі беруть участь представники/-ці різних соціальних груп, отож різноманітність поглядів допомогає сформувати бачення, яке справді можна назвати спільним.

Загалом у межах проєкту нині залучено 247 зацікавлених осіб (якщо говорити за ключові активності), в тому числі й мешканців 41 населеного пункту — показник, що фіксує не лише масштаб участі, а й рівень готовності мешканців громад до співпраці та співвідповідальності.

Соціальне та просторове дослідження як основа проєкту

Поєднання соціологічного та просторового дослідження дозволяє уникнути двох поширених крайнощів: рішень, ухвалених без розуміння середовища, та суто технічного планування, відірваного від реального досвіду людей.

«Наша команда працює з локальним контекстом — від історичної ідентичності та ресурсів території до повсякденних маршрутів мешканців. Саме так формується реалістична й амбітна візія відновлення: не відірвана від потреб, а підсилена потенціалами місця», — експерт з раннього відновлення, Юрій Путря.

Тепер — до даних, які перетворюють намір на маршрут. Ми поставили собі просте, але вимогливе завдання: зрозуміти не «взагалі», а по-справжньому, що людям потрібно першочергово — і чому саме. Для цього провели анкетування з напівструктурованими питаннями у 25 тематичних блоках — від безпеки, освіти й публічних просторів до води, вивезення відходів і первинної медицини.

Генеральна сукупність — 18 760 мешканців у 41 населеному пункті; фактична вибірка — 182 респонденти з 17 НП. Загалом ми зібрали 976 пропозицій — у середньому 5,4 тематичні відповіді на учасника. Це невипадкова дробова математика: на рівні громади такі масиви дають широту тем і дозволяють побачити повторювані мотиви. Так, вибірка добровільна, тож ми відразу зафіксували обмеження (орієнтовна похибка ±9–12%) і використали дані як якісний фундамент для пріоритизації та формування портфеля проєктів.

Коли розкладаєш 976 відповідей за напрямами, вимальовується «кістяк» попиту, який складно ігнорувати. На першому плані — інфраструктура/благоустрій (99 пропозицій), освіта (97), безпека (95), ЖКГ/комунальні сервіси (93), медицина (89).

Це — базові умови повсякденності: йти освітленою вулицею, завести дитину в безпечну школу, мати воду з крана, знати, що «швидка» доїде вчасно і що біля садка є укриття. Цей набір — не перелік «хотілок», а логіка відновлення, в якій база створює каскадний ефект. Латка на дорозі, світло у провулку й регулярний вивіз відходів запускають ланцюжок: менше щоденних втрат часу, більше передбачуваності, зростає відчуття безпеки — а значить, з’являються підстави повертатися додому й планувати майбутнє.

Ця ж логіка пояснює, чому «друга хвиля» — культура, транспорт, публічні простори — звучить трохи тихіше, але стабільно: коли база вирівнюється, увага перемикається на якість життя і соціальну згуртованість. Тут важливо не втратити момент: якщо в перші місяці ми показуємо людям видимі зміни на «базових» точках, громада охочіше стає партнером у створенні скверу, молодіжного простору чи культурного хабу. Так аналітика зустрічається з психологією: короткий цикл результату додає довіри до довших, складніших рішень.

Географія відповідей додає ще один шар до картини. Найактивніші — Новосевастополь (132 відповіді), Калуга (126), Висунськ (119); середній рівень — Березнегувате (104), Сергіївка (81), Лепетиха (78); поодинокі відгуки — Пришиб (2). Висновок неочевидний, але важливий: активність і пріоритети нерівномірні в просторі.

Дані самі по собі не ремонтують доріг і не встановлюють ліхтарів. Їхня сила — у вбудованості в логіку ПКВ. У найпростішому вигляді це виглядає так: Input → Activities → Outputs → Outcomes → Impact. На вході — 976 пропозицій, фокус-групи й виїзні розмови; далі — контент‑, частотний і порівняльний аналіз по 25 напрямах; на виході — портфель пріоритетів і «швидких перемог» із технічними описами; результат — підвищена безпека і доступ до базових послуг; вплив — повернення людей та перезапуск локальної економіки.

Знову ж таки, ця логіка не випадкова: її вимагає і урядова процедура, і здоровий глузд відновлення. До того ж, у нашому випадку початковий імпульс і фасилітацію процесу дали саме експерти громадського сектору — команда «Проти Корупції», яка в громаді не один рік і розуміє місцевий контекст. Це зробило «вхід» у ПКВ — замість бар’єра — дверима, що відчиняються з обох боків: від людей до інституцій і назад.

Ще один важливий рівень — синхронізація з «верхніми» документами. ПКВ не може бути «островом»: вона має бути сумісною зі Стратегією регіонального розвитку до 2027 року й обласними пріоритетами, інакше проєкти зависнуть у погодженнях та конкуренції за ресурси. У нашому підході це розв’язано так: результати опитувань і аналізу «лягають» у цілі «комфортна і безпечна територія» та «згуртована громада з рівним доступом до послуг», а далі — проходять звірку з регіональними рамками й ОВА, щоб бути готовими до донорських і державних інструментів. Саме тому в стартових новинах процесу фігурує й обов’язок комунікувати з обласною владою — це не символічний жест, а частина ланцюжка сумісності.

Що з цього прямо випливає для мешканців? Насамперед — видимі зміни на короткому горизонті: світло і підсвітка під’їздів там, де це щоденний маршрут до школи чи амбулаторії; регулярний вивіз відходів; базові укриття та безпечні дитячі простори біля ЗЗСО/ЗДО; робоче оповіщення. Це відповідає топ‑попиту громади і створює ту саму «коротку петлю довіри», без якої довгі проєкти виглядають далекими і абстрактними. На середньому горизонті — модернізація водомережі, пілотна термомодернізація кількох публічних будівель, дооснащення первинки, приведення до ладу опорних громадських просторів. На довгому — система управління відходами, інженерний захист, зонування, програма повернення мешканців. Кожен із цих рівнів «прив’язаний» до логічної матриці — з очікуваними результатами, відповідальними, часовими віхами та індикаторами. І це те місце, де співпраця з ОВА та регіональними стратегіями перестає бути декларацією і стає фактором фінансованості.

На фініші важливо сказати чесно: ПКВ — це марафон, а не спринт. У процесі будуть конкуренція за ресурси, зміни пріоритетів на вищих рівнях, бюрократичні «вузли». Але старт Березнегуватської громади показовий: громадська фасилітація перетворила складну процедуру на зрозумілу дорогу; офіційні рішення виконкому і комунікація з ОВА заклали юридичну основу; а дані, зібрані в анкетуванні, дали зміст і порядок черги. Такі запуски майже завжди масштабуються — саме тому в українських практиках ПКВ наголошують на людиноцентричності, прозорості й просторовій логіці рішень, сумісній із регіональними стратегіями. У підсумку перемагає не той, хто швидше «написав документ», а той, хто перетворив відповідь людей на послідовність рішень — ближніх і дальніх — і пройшов ними до видимих змін на вулиці, у школі, в амбулаторії.

Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).

Ілюстрація розподілу пропозицій за питаннями. Підготовлено командою ГО «Проти Корупції»

Ілюстрація розподілу відповідей за населеними пунктами. Підготовлено командою ГО «Проти Корупції»