«Якщо ніхто інший не зробить — зробимо ми»: шлях ініціативної групи з селища Березнегувате

«Якщо ніхто інший не зробить — зробимо ми»: шлях ініціативної групи з селища Березнегувате

У самому серці Березнегуватого, там, де роками вирувала стихійна торгівля на славнозвісному «п'ятачку», розпочалася нова сторінка історії селища. Це історія не лише про стіни та прилавки, а про небайдужість, силу жіночої ініціативи та щире бажання зробити рідний дім кращим. Головними героїнями цих змін стала ініціативна група «Разом для громади» на чолі з енергійною лідеркою Вікторією Мальчиковою.

Початок шляху: від ідеї до реальних дій

Тривалий час торгівля в центрі селища була далекою від ідеалу: продукти продавалися просто біля дороги, у куряві та без належних санітарних умов. Вікторія, яка працює у Відділі земельних відносин Березнегуватської селищної ради по договору, часто чула нарікання від гостей громади та мешканців.

«Ми дуже багато говорили про те, що наш центр селища є дуже невпорядкованим... Ці всі продукти біля дороги, де пил і бруд відлякували покупців. І собаки, і пішохідний перехід — це все якось дуже несимпатично», — згадує Вікторія перші думки про необхідність змін.

Втім варто зазначити, що поштовхом до таких змін стало дещо інше, ніж просто думки. Коли організація JERU оголосила конкурс ініціатив, Альона Кузнецова, начальниця відділу соціально-економічного розвитку, запропонувала взяти у ньому участь. Вікторія вирішила діяти, хоча спочатку навіть не мала чіткого плану що писати в заявці.

«Я зареєструвалася ще, можна сказати, без ідеї. Ми тоді думали про різні варіанти, наприклад щось ініціювати для відпочинку... Потім подумали, поговорили разом з представниками/-цями селищної ради і вже тоді вирішили після аналізу потреб, що будемо вирішувати проблему зі стихійною торгівлею», — ділиться вона.

Це питання, до речі, і раніше було на порядку денному селищної ради. Ще влітку 2025 року завдяки плідній співпраці селищного голови Сергія Бойка з міжнародними партнерами, Березнегуватська громада отримала від Всесвітньої продовольчої програми ООН мобільне складське приміщення розміром 10×20 метрів.

Отож, маючи своєрідний “фундамент” для ініціативи, команда на чолі з Вікторією взялася до наповнення змістом простору — перетворення на повноцінний міні-ринок для продавців і мешканців громади. Лідерка відверто зазначає, що оскільки це був її перший подібний досвід, вона не одразу орієнтувалася у всіх тонкощах і багато в чому покладалася на підказки та допомогу Юлії Рагуліної, яка надавала консультації як представниця Громадського офісу відновлення ГО «Проти Корупції».

Об’єднавшись із однодумицями — Інною Мохоньок, Юлією Сенюковою та Юлією Рагуліною — Вікторія вирішила діяти. Жінки пройшли навчання, брали участь у пітчингах і змогли залучити грант у розмірі майже 220 тисяч гривень у межах проєкту «Посилення стійкості постраждалих від війни громад Миколаївщини». Так народилася ініціатива «Своє для Своїх: міні-ринок громади».

Проєкт передбачав повне облаштування простору: від встановлення столів, стільців та овочевих стелажів до дрібниць, що створюють затишок і комфорт — господарських шаф, світильників, лавок для відвідувачів та візків для підвозу товару. Для забезпечення належних санітарних умов у павільйоні встановили рукомийник та сміттєві баки.

Крізь виклики до успіху

Шлях до оновленого простору не був усипаний трояндами. Окрім технічних труднощів, таких як зростання цін на матеріали та логістичні виклики, найскладнішим виявився людський фактор. Потрібно було переконати підприємців залишити звичні місця й переїхати в сучасний павільйон.

Вікторія щиро ділиться переживаннями: «Найскладніше було знайти спільну мову з підприємцями. Їхні думки та бачення були дуже різними. Ми їх обдзвонювали самостійно, запрошували на зустріч... просили і передзвонювали по 300 разів».

У лютому, наприклад, ініціативна група разом із селищним головою Сергієм Бойком проводила інформаційну зустріч, де детально пояснили переваги нових умов. Тоді, попри початковий скепсис, завдяки підтримці селищної ради та особистій залученості активісток, «крига» скресла. Вікторія зізнається, що хоч і важко було спочатку, та додало натхнення те, що перші підприємці почали переходити до павільйону ще до офіційного відкриття.

Як розповідає лідерка, команда не боялися брати в руки фарбу та інструменти, показуючи власним прикладом, як треба дбати про спільний простір.

«Коли наша ініціатива працювала, ми практично нікого не просили, нічого... треба пофарбувати — ми пішли пофарбували. Треба сміття винести — і це робили. Бо якщо щось треба зробити, то береш і робиш», — наголошує Вікторія.

До слів вона додала, що Березнегуватська селищна рада долучилася до справи й допомогла з матеріалами для обшивки прилавків. Важливою була й постійна підтримка з боку заступника селищного голови Віталія Галюка. Навіть чоловік Вікторії був долучений до процесу, знову ж таки, бо були проблеми з логістикою.

Сьогодні вже завдяки синергії всіх задіяних людей міні-ринок на провулку Башкірова став справжнім центром цивілізованої торгівлі. Тут панує лад, а мешканці можуть купувати свіжі продукти в охайних умовах. А на місці колишнього торговельного безладу тепер викладають тротуарну плитку та встановлюють дорожнє бар’єрне огородження — бо тепер є змога займатися благоустроєм території.

Плани на майбутнє: розвиток не спинити

Хоча Вікторія зізнається, що перший досвід реалізації такого міні-проєкту був виснажливим, вогонь у її очах не згас. Вона вже розглядає можливості подальшої співпраці з міжнародними партнерами, Громадським офісом відновлення ГО «Проти Корупції» та участі в нових грантових конкурсах.

«Після завершення звітності та робіт за проєктом, чесно кажучи, я думала, що більше не наважусь на подібне. Але, якщо для селища щось можна ще зробити і якщо ніхто цього робити не буде, то ще можна подумати [про нові проєкти]», — оптимістично підсумовує Вікторія Мальчикова.

Історія цього проєкту — це теплий і надихаючий приклад того, як завдяки ініціативі, спільній праці та небайдужості можна змінити не лише простір навколо себе, а й свідомість цілої громади. Хаос залишився в минулому, поступившись місцем порядку та красі.

© Фото: Юлія Рагуліна

Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).