Коли музика сильніша за ракети: Березнегуватська музична школа відзначила 60-річчя

5/26/20261 min read

Є місця, які неможливо зруйнувати навіть ракетами. Бо їхня сила — не у стінах. Вона у людях, у дитячих голосах, у звуках музики та у великій любові до своєї справи.

Саме такою є Березнегуватська музична школа, яка 23 травня у стінах освітнього центру «Вулик» відзначила свій 60-річний ювілей.

Свято було особливим і водночас дуже емоційним. У цей день лунали музичні композиції, слова вдячності та щирі оплески. Під час заходу нагороджували переможців конкурсів, вручали свідоцтва випускникам та згадували довгий шлях, який школа пройшла за ці шість десятиліть.

Історія закладу розпочалася 1 травня 1966 року. Тоді у Березнегуватому відкрили дитячу мистецьку школу, яка стала справжнім центром творчого розвитку для багатьох поколінь дітей. Саме тут хтось уперше торкався клавіш фортепіано, хтось знаходив свій голос у співі, а хтось — відкривав талант до музики, який залишався з ним на все життя.

Та повномасштабне вторгнення принесло сюди біль, який складно описати словами. Внаслідок обстрілів будівля школи була майже повністю зруйнована. Одна ракета впала перед приміщенням, інша — вибухнула на задньому подвір’ї. Ударна хвиля перетворила школу на руїни. Під завалами залишилися музичні інструменти, обладнання та все те, що роками створювалося для дітей.

Разом із будівлею ворог намагався знищити й частинку культурного життя громади. Але йому це не вдалося. Бо викладачі не опустили рук. Не здалася і директорка школи — Наталя Олександрівна Тицька.

Спільно з Березнегуватською селищною радою та відділом освіти, культури, молоді та спорту вдалося знайти рішення, аби навчання не припинялося. Сьогодні музична школа працює у приміщенні Березнегуватського будинку дитячої творчості.

І попри все — музика звучить знову і знову.

Наталя Олександрівна активно займається пошуком можливостей для відновлення школи: проходить навчання, а зокрема і від Громадського офісу відновлення, бере участь у грантових програмах, співпрацює з партнерами та вже змогла залучити кошти на нові музичні інструменти для дітей.

Сьогодні це вже не просто історія про навчальний заклад. Це історія про людей, які не дозволили війні відібрати у дітей дитинство, творчість та мрію.

Варто зазначити, що влітку минулого року школа змінила свій статус — тепер це музична школа, де можуть навчатися не лише діти, а й дорослі. Наразі у школі навчаються 70 дітей та 2 дорослих. Тут діють напрямки:
- струнно-смичкові інструменти,
- фортепіано,
- сольний спів,
- народні інструменти.

Окрема сторінка цієї історії — відновлення будівлі. У минулому році роботи вже розпочалися, однак через здорожчання матеріалів та збільшення вартості робіт проєкт довелося відправити на коригування, тому наразі відбудову тимчасово призупинено.

Детальніше з проєктом можна ознайомитися на платформі DREAM - 

Та головне — школа живе. Без власної сцени. Без рідних стін. Але з людьми, які щодня доводять: справжнє мистецтво народжується не у приміщеннях, а у серцях.

60 років для музичної школи — це сотні дитячих історій, тисячі зіграних нот, безліч концертів, переживань, перемог та спогадів. І сьогодні Березнегуватська музична школа звучить особливо сильно. Бо її музика — це музика незламності.

Щиро вітаємо викладачів, учнів, випускників та всіх, хто творив і продовжує творити історію школи. Нехай попереду буде ще багато ювілеїв, нових талантів, переповнених концертних залів та обов’язково — мирне українське небо над відновленою школою.

Авторка статті: Юлія Рагуліна, представниця Громадського офісу відновлення ГО «Проти Корупції».