Як Березнегуватська громада створює добровільну пожежну команду за європейським зразком

9 кіл ініціативи, співпраці та консультацій

5/5/20261 min read

Скільки часу потрібно пожежній машині, щоб доїхати до віддаленого села великої громади? Через значну протяжність території та стан доріг — іноді надто довго. Саме цей виклик підштовхнув Березнегуватську громаду до необхідності змін та перших кроків у покращенні цивільного захисту населення.

Про цей шлях розповідає Громадський офіс відновлення ГО «Проти Корупції» та ГО «Проти Корупції», експерти якого протягом року надавали громаді консультаційну та менторську підтримку. Для нас цей кейс став прикладом того, як європейські цінності — відповідальність, участь мешканців та прозоре партнерство — втілюються у реальну безпеку для людей.

Здавалося б, така ініціатива не має забирати багато часу, але практика довела протилежне.

Від ідеї до перемоги

Все почалося у травні 2025 року з поїздки селищного голови Сергія Бойка та представниці ГО «Проти Корупції» на міжнародний форум Europe Civil Security у Варшаву. Саме там вдалося налагодити контакти з міжнародними партнерами та дізнатися про проєкт «Вогнеборці». Він базується на польській моделі, де звичайні мешканці стають професійними рятувальниками у своїх громадах. Хоча подібні рішення обговорювалися раніше під час стратегічних зустрічей із ГО «Проти Корупції», втілити їх у життя вдалося лише зараз завдяки наполегливості громади та менторському супроводу.

Шлях до перемоги в міжнародному конкурсі був тернистим і складався з трьох етапів: подання заявки, серії співбесід та моніторингової зустрічі. Це була масштабна «невидима» робота: юридичний супровід, ґрунтовний аналіз ризиків та оцінка стану цивільного захисту. Як результат — наприкінці липня 2025 року Березнегуватська громада увійшла до шістки переможців, виборовши право на участь у проєкті Фонду міжнародної солідарності (SFPL).

Польський досвід та перші кроки

У серпні 2025 року представники громади — Маргарита Міщенко та майбутній начальник ДПК Володимир Волочай — відвідали польські ґміни. Там вони здобули практичний досвід: від роботи з рятувальною технікою до тренувань у димовій камері. Важливим аспектом візиту стало вивчення польської практики залучення молоді до волонтерського руху.

Під час активної фази проєкту в громаді відібрали 12 сміливців-добровольців. Згодом до них приєднався і староста Лепетиського округу Микола Михальчук, тож тепер команда налічує 13 вогнеборців.

«До нашого округу як швидка допомога, так і пожежна машина не можуть доїхати вчасно — громада надто велика за протяжністю, маємо аж 41 населений пункт. Навіть якщо машина й доїжджала, то або без води, або запізно, бо до всього ще й дороги не в найкращому стані. Отож ми з мешканцями давно бачили потребу у створенні власного підрозділу. Раді співпраці з небайдужими людьми», — зазначає староста.

Місцем дислокації ДПК обрали село Лепетиха. Тутешні приміщення після ремонту ідеально підійдуть для пожежної техніки. Згідно з даними ДСНС, таке розташування дозволить суттєво знизити рівень небезпеки в Лепетисі та прилеглих селах.

Навчання та розвиток

Підготовка майбутніх рятувальників була інтенсивною: фахівці ДСНС провели курс від теорії до практичного володіння пожежним рукавом. Як кажуть самі добровольці: «Коли тримаєш рукав у руках — розумієш, що це відповідальність за життя людей».

Навчалися також і ті, хто опікується діяльністю ДПК: Микола Михальчук та Валерій Волочай у грудні відвідували «Форум цивільного захисту: синергія заради безпеки / Civil Protection Forum: Synergy for Safety» та XIV Форум громадянського суспільства. Заходи дали розуміння як та де шукати можливості для поліпшення стану цивільного заходу в окрузі та громаді. Також представники громади ознайомилися з досвідом популяризації та діяльності підрозділів в інших громадах України.

Наступним кроком розвитку добровільного руху став проєкт «Вогнеборці+. Підтримка створення та розвитку добровільних пожежних команд у цільових громадах», який реалізує ГО «Добровольці-вогнеборці» у консорціумі з Solidarity Fund PL in Ukraine. У листопаді 2025 року майбутні рятувальники вчилися накладати турнікети, зупиняти кровотечі та проводити серцево-легеневу реанімацію. Ці заходи, разом із компонентом залучення молоді, увійшли до проєкту Плану діяльності ДПК, підготовленого за підтримки Громадського офісу відновлення.

Микола Михальчук ділиться:

«Я готовий і сам проводити заходи для дітей, щоб підрозділ жив. Розумію, що треба залучати молодь — у цьому допомогли консультації партнерів (Громадського офісу відновлення ГО «Проти Корупції»). Тепер я маю чітке розуміння, як це робити, адже створення та діяльність ДПК — це значно більший обсяг роботи, ніж я уявляв».

Також спільними зусиллями вдалося залучити підтримку у вигляді транспорту (Зіл-131) для діяльності ДПК із дружньої громади, а саме Арбузинської. Наступним етапом стане зміцнення матеріально-технічної бази: найближчим часом команда отримає спеціалізоване спорядження та інвентар, необхідні для ефективної реалізації майбутніх заходів.

Погляд у майбутнє

До ініціативи вже приєдналася перша волонтерка, яка відповідає за інформаційну підтримку. Створення підрозділу має мультиплікативний ефект: громада вже планує масштабувати цей досвід на інші віддалені населені пункти.

Сьогодні Березнегуватська громада на фінішній прямій. Офіційну реєстрацію підрозділу планують завершити в травні 2026 року після завершення всіх юридичних процедур. Робота триває: попереду залучення дітей та молоді до створення унікального логотипа (айдентики) команди, щоб кожен мешканець впізнавав своїх героїв-рятувальників.

Цей кейс відображає наші головні цінності: ми віримо у спроможність громад самостійно творити зміни, у силу партнерства та у відповідальність, що починається з кожного з нас. Саме в таких щоденних діях ми бачимо справжню європейську інтеграцію: коли громада бере на себе відповідальність, працює прозоро та об'єднується заради спільної мети. Це і є Європа, яку ми будуємо разом.

© Фото: Юлія Рагуліна та ГО «Добровольці-вогнеборці»

© Автор: ГО «Проти Корупції»

Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).